Для 18-річної української дзюдоїстки Єлизавети Литвиненко нинішній сезон складається неабияк успішно. Після вдалого виступу на юніорській першості Європи, українка створила одну з найбільших сенсацій на дорослому чемпіонаті світу в Ташкенті.
У поєдинку за бронзову нагороду наша дзюдоїстка здолала діючу олімпійську чемпіонку з Японії Шорі Хамаду, і стала четвертою в історії українського жіночого дзюдо призеркою світової першості.
В інтерв’ю пресслужбі ФДУ по закінченню змагань Єлизавета розповіла про те, як для неї склався турнірний шлях, хто допоміг налаштуватися на фінальний поєдинок, а також кому вона присвячує дану нагороду:
– Лізо, розкажи, як почувала себе в день змагань? Чи встигла пройти акліматизацію в Ташкенті?
– Так, думаю, що встигла. Тут невелика різниця в часі, лише 2 години. Вранці я прокинулася з гарним налаштуванням, поснідала, і відправилася в зал боротьби. В попередні дні ми вже там тренувалися, тому я була досить адаптованою.
– Як для тебе склався турнірний шлях? Розкажи про кожну сутичку.
– Перша суперниця – литовка Дуденайте була мені добре знайома. Ми з нею часто боремося на зборах, раніше вона також приїздила на Кубок України. Тому мені з нею було досить комфортно змагатися.
У другому раунді я зустрічалася з Кукою з Косово, і це була наша перша очна зустріч. Раніше ми ніде не перетиналися. Скажу, що було досить важко, тому що вона шульга і бореться наліво. Тим не менш, я впоралася.
З італійкою Стангерлін була цікава сутичка – вона теж шульга, але трохи нижча за Куку, тому боротьба складалася дещо по-іншому. Добре, що мені вдалося виконати кидок.
А ось що стосується півфінальної сутички з китаянкою Ма, то прикро, що я пропустила кидок на останніх секундах. У мене були сили, і якщо б сутичка перейшла на Golden Score, думаю, я б змогла виконати кидок або напрацювати на третє «Shido» для суперниці. На жаль, в тому поєдинку я сама допустила помилку, тому будемо працювати, щоб в майбутньому її не повторювати.
– Які були думки, коли дізналася, що у поєдинку за бронзу будеш боротися з діючою олімпійською чемпіонкою?
Думаю, що більшість людей, коли побачили, з ким я маю боротися за бронзу, автоматично поставили мене на п’яте місце (сміється). Насправді ж, я старалася себе відгородити від думки, що це олімпійська чемпіонка. Морально так було легше боротися. На зустріч я виходила досить спокійною.
– Як тренери налаштовували тебе на боротьбу?
– Перед сутичкою я говорила по телефону зі своїм першим тренером Сергієм Сініловим, також Андрій Блошенко багато підказував. Загалом всі тренера підходили і давали свої поради на сутичку.
– Розкажи про переможний прийом, який тобі вдалося виконати вже на 23 секунді поєдинку?
– Можу сказати, що це не була якась заготовка. В принципі в боротьбі у мене часто виходить цей прийом, хоча в Ташкенті я вперше його виконала саме в поєдинку за бронзу. А так на зборах та тренуваннях я багато його відпрацьовувала, і добре, що видався такий момент, коли вдалося його застосувати.
– Чи прийшло вже усвідомлення того, що ти – призерка чемпіонату світу?
– Насправді поки що ні. Поки не розумію, що відбулося (сміється). Хоча, звичайно, зараз багато хто дзвонить, пише, вітає. Після церемонії нагородження підходили журналісти, брали інтерв’ю, особливо багато було японців. Взагалі до нашої збірної тут прикута велика увага.
– Кому ти присвячуєш цю нагороду?
– В першу чергу, звичайно, ця нагорода для нашого мужнього народу і нашої незламної країни, яка попри всі складнощі продовжує свій шлях. Дуже боляче було дивитися на нещодавні ракетні обстріли наших міст, тому дуже хотілося тут підняти наш прапор, заявити про нас. Також хотіла б присвятити цю медаль своїй родині, яка завжди мене підтримує. Дякую їм за це!
– Чи вистачить часу відновитися до командного турніру, який запланований на 13 жовтня?
– Думаю, що встигну. І добре, що є день відпочинку. Тому що до прикладу на чемпіонаті Європи серед юніорів командний турнір був на наступний день після індивідуальної першості, і це було досить складно. Відчуваєш втому та біль з якими потрібно боротися. Тому сподіваюся, що мені вдасться підійти до командного турніру в хорошій готовності.
