Головний тренер збірної України х дзюдо Віталій Дуброва в ексклюзивному інтерв’ю XSPORT поділився своєю думкою про бажання МОК допустити представників рф та білорусі до Олімпіади у Парижі під нейтральним прапором, розповів про можливий виступ спортсменів з країн-агресорок на турнірах серії Grand Slam, а також повідомив, що інтерес до війни в Україні з боку дзюдоїстів з інших країни суттєво знизився.
Яка ваша позиція стосовно ініціативи МОК допустити рф та білорусь до Олімпіади у Парижі під нейтральним прапором?
Моя позиція – негативна. Поки триває війна, поки тривають активні бойові дії, спортсмени з рф та білорусі не повинні приймати участь у змаганнях. Стосовно них мають діяти такі ж санкції, які діють у економіці, політиці та інших сферах. Тому відсторонення – це найоптимальніша санкція.
Якщо казати про тих, хто підпише антивоєнну декларацію, то її поки немає, це лише дорожня карта, тому про це казати зарано.
Загалом моя позиція чітка – їх не має бути.
Якщо їх справді допустять, ми маємо бойкотувати Ігри?
Я вважаю, що потрібно бойкотувати Ігри. Адже от подивіться, що було нещодавно на Australian Open, де наша тенісистка Катерина Байндль зіграла проти росіянки, вони після матчу потисли одна одній руки, і потім президент МОК Томас Бах у своєму виступі це використав, зауваживши, що вони зіграли і все було добре.
Будь які спортивні контакти це буде легітимізація їх в спорті. Проте я сподіваюсь, що здоровий глузд переможе, адже ми маємо досить велику підтримку від інших країн, в яких є розуміння, що їх немає бути.
Я читав, що розробляється такий проєкт, що можуть допустити спортсменів-біженців, які покинули свої країни, а також спортсменів, які не підтримують війну. Побачимо, як це буде, але я все ж таки сподіваюсь, що ми не побачимо їх не лише на Олімпіаді, а і на інших великих змаганнях.
Президент Міжнародної федерації дзюдо підтримав таку ініціативу МОК. Проте це мова про Олімпіаду, але аби росіяни і білоруси там виступили, вони мають туди відібратись. Тобто IJFготує підґрунтя аби дати їм можливість виступати на кваліфікаційних турнірах?
В нас вже відбір до Парижу триває. І вже йдуть розмови, що росіяни будуть брати участь у кваліфікаційному турнірі, який пройде четвертого березня в Узбекистані. Реєстрація там до 24 лютого, будемо бачити, чи їх туди допустять. Проте чутки про те, що їх намагатимуться завести на турніри, які проходитимуть на Азіатському континенті, вже є.
Також в нас чемпіонат світу у цьому році у Катарі, тому їх ми там теж можемо побачити. В такому разі збірна України приймати участь у чемпіонаті світу не буде.
Виходить, що їх будуть намагатись завести на кваліфікаційні турніри через виступи у певних країнах?
Так, через Азіатські країни, місцевий же олімпійський комітет вже заявляв, що не проти включити в свій склад олімпійський комітет росії. А в нас в цьому році багато турнірів в таких країнах: в Казахстані, в Узбекистані, в Таджикистані, в ОАЕ.
Тобто росіянам та білорусам може вистачити турнірів аби набрати залікові очки для участі в Олімпіаді?
Не можна казати, що вистачить, але вони будуть мати змогу їх набрати.
Ви часто робите публікації в соцмережах, де на росії відбуваються спортивні і зокрема змагання з дзюдо, які присвячені їхнім військовим, які вбивають українців. Чи є якась реакція на ці публікації від ваших закордонних колег?
Якщо чесно, реакція дуже слабка. Тому що для більшості спортсменів та тренерів з інших країн наша війна дуже далека. Вони не розуміють, які в нас руйнування, скільки жертв, яка кількість біженців, вони не розуміють, як ми живемо. Навіть деякі не знають, що в нас аеропорти не працюють. Ми розповідаємо, що добирались на автобусі до Варшави, а тоді літаком, нам кажуть: «А чому відразу літаком не летіли?»
Більшість людей це не цікавить, і також у них такі настрої, що спортсмени з рф не воюють, що вони ні причому, що то все політика. І їх дуже важко переконати у зворотньому. Я так розумію, що агресор також проводить роботу аби відбілити спортсменів від війни. Якщо подивитись соцмережі провідних російських спортсменів, то наразі там немає взагалі публікацій про війну, нічого. Вони все видалили. Вони показують, що вони тільки тренуються і що вони лише спортсмени.
В нас за 10 днів буде рік як триває велика війна. Інтерес до подій в Україні досі є у колег, коли ви приїжджаєте на змагання?
Інтерес дуже знизився. Ті, з ким ми близько спілкуємось, так, ті постійно запитують. А так, загалом, всі інші вже звикли. Раніше питали багато і пропонували допомогу, зараз вже ні. Я не особливо, звичайно допомогу і прошу. Можливо, якби ми жалілись постійно, то, можливо, б була інша реакція. Проте ми не хочемо жалітись, а хочемо перемагати.
Чи не впливають всі ці розмови про росіян, МОК, Олімпіаду на настрій збірної України та мотивацію дзюдоїстів виступати?
В принципі, ні. Ми ще на початку війни поспілкувались з усіма спортсменами, пояснили ситуацію, пояснили, що в країні війна, що вони знаходяться на своєму фронті і не можуть давати слабину. І що на даний момент немає ніяких шансів аби ми виступали разом з росіянами та білорусами. Моя позиція така. І ми маємо робити всі все від себе залежне аби їх не допустити до Олімпіади і інших змагань, а вже потім говорити про бойкот, який є крайньою мірою.
