Ірина Гусєва — дворазова срібна призерка Паралімпійських ігор/Колаж: Judo Inside/Instagram
Дворазова срібна призерка Паралімпійських ігор з дзюдо, рівнянка Ірина Гусєва заявила, що піддалась тиску з боку свого багаторічного тренера Михайла Романкевича та президентки Спортивної федерації незрячих України Любові Жильцової. Про це спортсменка сказала у відео, яке оприлюднила на своїй сторінці в Instagram та адресувала звернення президенту Зеленському, міністру молоді і спорту Вадиму Гутцайту та всім народним депутатам.
Спортсменка заявила, що «вище керівництво» нібито прийняло замість неї рішення про дострокове завершення її кар’єри, а тренер просив частину премії за паралімпійську медаль. Суспільне отримало коментарі згаданих в історії людей.
Про що заявила Гусєва
Спортсменка у відео пояснює, що «хоче привернути увагу до проблеми щодо неналежного ставлення до спортсменів, моральний тиск, приниження, доведення до травматизму та інших неправомірних дій».
Вона заявила, що раніше виходила на змагання вже травмована:
«Це зумовлено тим, що мені не давали брати лікарняний та проходити реабілітацію. Оскільки я мала брати участь у змаганнях по регламенту. Жодного змагання я не пропустила. Усе це відбувалося за особистий кошт. Дуже часто брала участь у змаганнях вже травмована і тільки ускладнювала все».
Після завершення паралімпійського циклу, каже спортсменка, вона повідомила про намір іти у другий декрет.
«Я зіткнулась із дуже такою критикою, що я не маю права так вчиняти. Про те, що зі мною не будуть підписувати контракт, мені не виплачуватимуть стипендій… Це був моральний тиск на мене».
Також, як заявляє спортсменка, після ігор у Токіо тренер просив її про частину премії, яку вона отримає від міста і області:
«Тренер сказав, що коли гроші надійдуть на рахунок, я повинна принести йому 10% від нагороди. Я прийняла рішення ці гроші не віддавати. Саме після того я на собі відчула ще більший моральний тиск з боку Михайла Яковича».
Гусєва каже, що після другої вагітності хотіла повернутися у спорт і брати участь у рейтингових змаганнях і відібратись на Паралімпіаду в Парижі.
«Але за мене було прийнято рішення, що моя спорткар’єра завершена, без мого відома, мене поставили перед фактом. Я вважаю, що причиною цього є лише те, що я не віддала цих 10%, що я задавала питання щодо медикаментозного забезпечення».
На сьомому місяці вагітності, стверджує спортсменка, вона телефонувала президентці Спортивної федерації незрячих України Любов Жильцовій та мала розмову про свою подальшу участь в паралімпійській збірній.
«І я почула дуже категоричну і жорстку відповідь про те, що моя спортивна кар’єра завершена, щоб після пологів я писала заяву на три роки на декрет і цитую її пряму мову: «на тобі хрест». … і що тренером і в структурі спорту я ніде в Рівному працювати не буду. І вона мені як погрожувала, що «ти ніде не будеш працювати».
На завершення паралімпійка додала:
«Я підтверджую факти морального тиску, приниження, неналежного ставлення до спортсменів, непрофесіоналізм, який призводить до високого рівня травматизму і спортсмен потім залишається із цією проблемою один на один. Тому я прийняла рішення говорити, а не мовчати. Я сподіваюсь, що щось зміниться на краще».
Журналісти Суспільного зв’язались через сецмережу зі спортсменкою та попросили її про додатковий коментар щодо сказаного. Повідомлення вона прочитала, однак, не відповіла.
Про премії
У вересні 2021 року під час звернення до спортсменів голова ОДА Віталій Коваль нагадав, що в Україні паралімпійські медалі вперше зрівняли за сумами винагород із олімпійськими: «Це 125 тисяч доларів за перше місце, 80 за друге і 55 за третє місце. Держава виплатить це у гривневому еквіваленті. З обласного бюджету додатково, ми узгодили, за друге місце спортсмен отримає 400 тисяч гривень, за третє 300 тисяч, тренер отримає 500 тисяч гривень в загальному».
Що каже тренер
Михайло Романкевич — головний тренер збірної команди України з дзюдо серед спортсменів з порушенням зору. Наразі він займається з дев’ятьма рівненськими спортсменами, які є у збірній команді, ще троє спортсменів — жителі інших областей. Збірна на останньому чемпіонатах світу і Європи у 2022 році посіла перше місце в медальному заліку. Ірина Гусєва в цей час була у декреті. Суспільному тренер відповів на кілька запитань щодо заяв Ірини Гусєвої:
— Як ви відреагували на те, що зробила Ірина?
— Був дуже здивований, якщо не сказати більше. Я не хотів цю тему коментувати взагалі, бо мені і як людині, і як тренеру ця ситуація вкрай неприємна. Сучасний спорт – складний і специфічний вид людських взаємовідносин. Нерідко, через розбіжності поглядів і думок, виникають суперечливі ситуації і, на жаль, не завжди вдається уникнути конфлікту. Як тренер з Іриною Гусєвою я працюю понад 20 років. З 2014 року Ірина – член збірної команди України з дзюдо серед спортсменів з порушеннями зору. За цей час досягла високих результатів у спорті. За час роботи у національній збірній команді ми зі спортсменами разом переживаємо радість у разі перемог, і хвилю негативних емоцій, якщо щось не вдається. У разі виникнення різного роду проблем у відносинах спортсмен-тренер, ми намагаємось разом шукати шляхи їх вирішення, та рухатись далі до нашої спортивної мети.
— Ірина сказала про нібито 10% від винагороди, які треба віддати тренеру.
— Збиралась команда після Паралімпійських ігор, і за відсотки мови не було. Я сказав, що всі мають подумати про подальшу кар’єру, бо були розмови, що дехто її має завершити. А оскільки паралімпійський цикл скорочений через пізніше проведену Паралімпіаду в Токіо, то у нас дуже мало часу. Тоді ж Ірина сказала, що планує завершити спортивну кар’єру.
— Ірина загалом заявляє про моральний тиск…
— Я взагалі не розумію, як я міг на неї тиснути. Вона — доросла людина. Стосовно травматизму, то дзюдо – це єдиноборство, в якому падіння – невід’ємна частина виду спорту і трапляються вони регулярно. Травму плеча можна назвати професійною травмою дзюдоїста і вона є найбільш поширеним ушкодженням у дзюдо через велику рухливість верхніх кінцівок і плечового суглоба, широкий діапазон рухів, швидку зміну напрямку руху та постійний фізичний контакт. Саме травма плеча, на жаль, тривалий час супроводжувала Ірину, але, повторюсь, вона доросла людина і сама приймала рішення: продовжувати кар’єру чи завершити активні виступи.
Що каже президентка Спортивної федерації незрячих України
Президентка Спортивної федерації незрячих України Любов Жильцова у відповіді на запит Суспільного зазначила, що вважає всі обвинувачення Ірини Гусєвої на свою адресу безпідставними.
«Ірина Гусєва у спорті з дзюдо близько 27 років, у паралімпійському дзюдо – 7 років. Має численні травми, як і інші професійні дзюдоїсти. Ніколи не могла подумати, що вона буде трактувати мої рекомендації як погрози та моральний тиск. Я мала на увазі зберегти її як спортсменку національної збірної команди», — зазначила Любов Жильцова.
— Ірина Гусєва у відео сказала, що після того, як поставила до відома своє вище керівництво, зокрема, Любов Жильцову, про плани на другий декрет, їй нібито сказали, що “вона не має права так вчиняти, не будуть підписувати контракт та виплачувати ніяких стипендій… Це був моральний тиск на мене”. Яка ваша реакція на ці слова?
— Стосовно першого питання порушеного у запиті: планування вагітності Ірини Гусєвої зі мною не обговорювалось, їй виплачувалася заробітна плата і стипендія в повному обсязі.
— Ірина Гусєва сказала, що коли підняла питання про подальше перебування в збірній, нібито Любов Жильцова їй сказала, що її спортивна кар’єра завершена, після пологів треба писати заяву на три роки декрету і, як цитує Гусєва, “на тобі хрест”. Як ви прокоментуєте цей момент?
— Ірина багато разів не тільки мені, говорила, що після народження дитини завершує спортивну кар’єру. Але потім змінила свої плани. Після закінчення декретної відпустки (23.11.2022 р.) Ірина хотіла поновити повноцінні тренування. Але, враховуючи її вік, стан здоров’я (травми, не відновлення після пологів, дитині лише було 2,5 місяці) я висловила сумнів про доцільність такого рішення і рекомендувала їй взяти декретну відпустку по догляду за дитиною. Це дасть їй час на відновлення. До того ж, вона продовжує і зараз отримувати стипендію Президента України для видатних спортсменів із паралімпійських і дефлімпійських видів спорту та їх тренерів.
— Гусєва стверджує, що Любов Жильцова їй “погрожувала” у тому, що вона “ніде не буде працювати”. Після цих слів спортсменка зазначила, що “підтверджує факти морального тиску, приниження, неналежне ставлення до спортсменів”. Що можна відповісти на ці звинувачення?
— Слова Ірини «погрожувала у тому, що вона ніде не буде працювати» вирвані з контексту. Вона запитала про можливість отримання державної стипендії. Я пояснила, що після закінчення спортивної кар’єри, згідно з вимогами до кандидата на призначення державної стипендії, є обов’язкова умова – працювати в галузі фізичної культури і спорту. І найголовніше – це питання не сьогодення, ще невідомо, які вимоги до кандидата на призначення державної стипендії будуть у майбутньому.
Позиція рівненського Інваспорту
Начальник Інваспорту Андрій Демчук у коментарі Суспільному зазначив, що «Інваспорт стурбований ситуацією, яка склалась між Іриною Гусєвою та Михайлом Романкевичем
«Інваспорт в межах своїх повноважень робив, робить та буде робити все можливе для забезпечення розвитку фізкультурно-оздоровчої, навчально-тренувальної та спортивної роботи серед осіб з інвалідністю Рівненської області. І ми максимально зацікавлені в тому, щоб резонанс у інформаційному просторі був тільки від великих спільних перемог спортсменів та тренерів, а не від їх протиріч», — прокоментував начальник регіонального центру.
Позиція президента Національного комітету спорту інвалідів України
Суспільне звернулось за коментарем до президента Національного комітету спорту інвалідів України Валерія Сушкевича. Він свою позицію висловив так:
«Певні речі викликали у мене обурення. Але, розуміючи ситуацію, яка потребує дослідження всіх обставин, всіх думок, я створив комісію нашого національного комітету, за участі інваспорту, федерації, щоб розібратись, опитати всіх учасників. В рамках роботи цієї комісії я, можливо, переговорю додатково з учасниками конфлікту і тоді будуть зроблені відповідні висновки”.
