Березень місяць для українського дзюдоїста Дільшота Халматова видався неабияким успішним. Українець посів 5 місце на Grand Slam в Тбілісі, а також завоював срібну нагороду в Анталії минулими вихідними.
Про те, як склався для нього турнірний шлях, психологічне налаштування, мотивацію показувати кращі результати, а також про своє ставлення до нових рекомендацій Міжнародного олімпійського комітету Дільшот розповів в інтерв’ю пресслужбі ФДУ:
– Дільшот, чи задоволений ти своїми останніми результатами і як оціниш для себе турнірний шлях в Анталії?
– Звичайно, я задоволений, що на останніх турнірах вдалося добре себе проявити. Ми пройшли доволі складний шлях. В березні проводили тренувальний збір на загальнофізичну підготовку в Словаччині та міжнародний збір в Чехії, тому підійшли до змагань в хорошій формі. Вважаю, що і в Тбілісі, і в Анталії я продемонстрував непогану боротьбу, що вилилося в результат.
В Анталії найбільш складною для мене була перша зустріч, коли тільки починав свій турнірний шлях. До того ж довелося боротися з непростим суперником з Франції, доля сутички вирішувалася на Golden Score, що потребувало значних зусиль. Крім того непростою для мене була сутичка за вихід у фінал з казахом. Тому щасливий, що впорався з емоціями і вдалося перемогти.
– Чого не вистачило у фіналі для перемоги? Можливо, не впорався психологічно?
– Ні, психологічно все було добре, я був налаштований лише на перемогу. Думаю, що потрібно було більше відкриватися під час сутички, не затискати себе, і тоді все б вдалося. Суто робочі моменти – дещо перестояв в атаці, в результаті чого впав на оцінку. Тим не менш, все одно можу бути задоволеним своєю боротьбою.
Тренера мене досить добре налаштували. Все що ми разом запланували – я намагався виконати. Міг кинути суперника на початку сутички і коли він зайшов з колін, але трохи не вистачило. Зробимо правильні висновки на майбутнє.
– В Тбілісі у поєдинку за бронзу ти боровся з партнером по команді Артемом Лесюком і програв йому. Як оціниш ту сутичку і чи мотивує така внутрішня конкуренція показувати вищі результати?
– Ми з Артемом достатньо добре один одного знаємо, розуміємо, хто як бореться. В тій зустрічі він обрав тактику боротися на «Шидо», і суддя в деякій мірі його підтримав, тому для мене сутичка пішла не за планом. Я ризикнув зробити прийом, хоча міг стояти й далі, але при цьому розумів, що можу отримати третє «Шидо» за пасивність. Тому вийшло так, що в тій сутичці я поступився.
А щодо внутрішньої конкуренції – це однозначно мотивує працювати ще більше і ставати ще краще. Ти знаєш, що у тебе є сильний конкурент, і потрібно постійно тримати себе в тонусі, досягати вищих результатів.
– Медаль з Анталії додає впевненості перед майбутнім головним стартом сезону – чемпіонатом світу в Досі?
– Чесно кажучи, я й до цього був досить впевнений, адже на кожному тренуванні викладаюсь на повну, дотримуюсь режиму. Я завжди готовий до майбутніх стартів. Але ця медаль дає розуміння, на якому рівні я знаходжусь.
– Буквально нещодавно Міжнародний олімпійський комітет рекомендував міжнародним федераціям і організаторам турнірів допустити російських та білоруських спортсменів до змагань при виконанні певних умов. Яка твоя думка щодо цього рішення і чи нема побоювань, що IJF знову може допустити спортсменів з країн-агресорів?
– Наскільки нам відомо – росіяни і білоруси не будуть допущені до чемпіонату світу в Досі, а далі буде видно. В будь якому випадку ми тренуємося і готуємось викладатися на повну, налаштовуємось на майбутні старти. Щодо самих рекомендацій МОК – вважаю вони абсолютно неприпустимі, наразі неможливо допустити представників цих країн до змагань у будь якому статусі.
– Розкажи про подальші плани. Якою буде підготовка до чемпіонату світу і чи братимеш участь у Кубку України?
– 10 квітня ми відправляємось на збір до угорського Тата, після чого в кінці місяця запланований збір в «Конча-Заспі», який стане заключним перед чемпіонатом світу. Щодо Кубку України, то наскільки мені відомо, хто боротиметься на чемпіонаті світу, пропускатиме цей старт.
