Дзюдоїст збірної України Артем Лесюк, який виступає в категорії до 60 кг, дав дуже відверте інтерв’ю XSPORT.ua, в якому заявив про неприпустимість допуску росіян та білорусів до міжнародних змагань та Олімпіади у Парижі, розповів про те, як IJF «викручує руки» українським спортсменам та виразив надію, що Україна не буде бойкотувати Ігри-2024.
Яка твоя, як спортсмена збірної України, думка про можливий допуск росіян та білорусів до Олімпіади?
Це взагалі не припустимо. Я не розумію, як МОК та інші міжнародні федерації можуть підіймати таке запитання в такий час. Значить, люди не розуміють, в яких умовах перебуває наша країна, в яких умовах ми живемо. В Україні кожен день обстріли, відключення тепла, води, світла… Це жахливі умови.
Кожен день гинуть наші люди, а вони заявляють таку нісенітницю як можливий допуск спортсменів з рф та білорусі до змагань та, в тому числі, до Олімпіади. Це дико, цього просто не може бути.
Чи бачиш ти можливим взагалі виходити на одне татамі з цими спортсменами?
Ні в якому разі я не бачу можливості для того аби виходити на татамі разом зі спортсменами з рф та білорусі, або наші футболісти чи інші спортсмени грали брали участь в спільних турнірах. Я скажу так: або ми на татамі або вони, разом ніяк.
Як ти думаєш, те, що МОК починає просовувати цю ідею, це значить, що країни-агресори чинять на МОК тиск?
Думаю, що це, скоріше за все, не тиск, а результат багатьох років вливання російських коштів в спорт. Багато міжнародних федерацій та МОК – всі залежні від їх грошей. А тиск? Який тиск? Вони розпочинають війни і ще тиснуть? Я думаю, це питання виключно в їхніх грошах, від яких залежний спорт всього світу.
Як Україна та українські спортсмени можуть чинити супротив таким от діям з боку МОК або окремих федерацій?
На жаль, в Міжнародній федерації дзюдо з початком повномасштабної війни в Україні якось дуже серйозно змінились правила, і тепер ми не можемо ні слова казати про війну на змаганнях. Взагалі нічого.
Також наразі дуже важко донести це звичайним людям. От мене питають на змаганнях: «Як справи?» Я кажу: «Сидів без світла, без води, не тренувався». Мені кажуть: «А що сталось?» Тобто деякі люди закордоном навіть не розуміють, що відбувається. IJF робить все так аби ми навіть на нашому рівні не могли донести до інших спортсменів, в яких жахливих умовах ми тренуємось, і живемо.
Міжнародна федерація дзюдо дуже сильно викручує нам руки, і робить все аби спорт був поза політикою. Але ми ж розуміємо, що це не так. Це нісенітниця.
Як ти поставишся, якщо все ж таки ми будемо змушені піти на крайню необхідність бойкотувати Олімпіаду?
Це буде означати, що одна з найбільших спортивних мрій буде розбита. Для мене це буде величезна розпач, адже олімпійська медаль – ціль, до якої я йду всю свою професійну кар’єру. Не хотілось би про це думати і говорити.
Якщо чесно, я взагалі не розумію, як може підійматись таке питання – про наш бойкот. Ми постраждала країна, і ми маємо ще чимось жертвувати? Це досить дико звучить. Тому не хотілось би про це думати, але будемо робити так, як буде краще для країни. І будемо робити все, що потрібно, для нашої перемоги.