Перед стартом заключного в цьому сезоні турніру серії Grand Slam в Токіо головний тренер збірної України Віталій Дуброва розповів пресслужбі ФДУ про готовність команди, травми лідерів, проаналізував поточний стан олімпійської кваліфікації, а також поділився планами на наступний рік:
– Віталію Вікторовичу, нещодавно відбулися два чемпіонати Європи – дорослий та молодіжний. Проаналізуйте виступ нашої команди на цих стартах?
– Вважаю, що команда виступила достойно. Насамперед це стосується дорослого чемпіонату Європи, де ми здобули срібло та бронзу. Близькими до медалей також були Єлизавета Литвиненко та Михайло Свідрак. Михайлу не вистачило досвіду, а Єлизавета не змогла правильно розкласти свої сили. У неї була досить складна перша сутичка проти ексчемпіонки світу серед юніорів Продан. Далі у суперницях були дві ексчемпіонки світу серед дорослих Малонга та Вагнер. Малонгу вдалося здолати у додатковий час, а ось Вагнер наша спортсменка поступилася. На втішну зустріч проти призерки чемпіонату Європи у Литвиненко вже не вистачило сил. У підсумку, сьоме місце, але перемогу над чемпіонкою світу і призеркою Олімпіади Малонгою слід відзначити.
Михайло здобув три якісні перемоги над гідними суперниками з Словенії, Німеччини та Португалії. На жаль, у чвертьфіналі у рівній боротьбі поступився майбутньому чемпіону із Туреччини. У втішній сутичці боровся проти ексчемпіона світу і призера Олімпіади Кассе. Був близький до перемоги, але трохи не вистачило досвіду. Треба було ризикувати, але не зробив цього.
Дуже схвальних відгуків заслуговують наші призери. Дільшот Халматов здобув три перемоги у додатковий час. Всі три суперники були топового рівня: Цякадоеа посів п’яте місце на минулій Олімпіаді, Талібов – срібний призер юніорського чемпіонату світу, а француз Валадьє-Пікар дуже перспективний спортсмен. У фіналі Дільшот поступився призеру Олімпіади і чемпіону Європи 2021 року французу Лука Мхейдзе. На мою думку, у фіналі не вистачило емоцій та адреналіну.
Можливо, краще міг виступити Богдан Ядов, але у чвертьфіналі втретє у кар’єрі поступився іспанцю Гарсія Торне. Богдан пошкодив задню поверхню стегна, але зумів зібратися і у втішних сутичках здолав іспанця Альберто Гайтеро та Яшара Наджафова.
Вважаю, що виступили пристойно. Відзначу, що цей чемпіонат Європи був найсильнішим за останні роки, адже майже всі збірні були представлені оптимальними складами.
Щодо молодіжного чемпіонату Європи, то насамперед порадували Нікіта Юданов, Назар Вісков, Анна Олійник-Корнійко. Ці молоді спортсмени продемонстрували високий рівень боротьби. Був приємно здивований боротьбою Юданова та Олійник-Корнійко. Це було тактично грамотно. Бачимо у цих спортсменах велику перспективу.
Безумовно також варто відзначити Юлію Курченко, яка була однією із фавориток змагань. На дорослому чемпіонаті Європи вона помилилася і програла у першій сутичці призерці чемпіонату світу із Польщі. А вже на молодіжній першості одержала чотири впевнені перемоги і заслужене золото. Два золота і два срібла – це хороший результат. Також ще чотири наших спортсмени програли у сутичках за бронзу. З оптимізмом дивимося у майбутнє. На жаль, ми зараз не маємо великої лави запасних, як це було до початку повномасштабної війни. Проте, з ким працювати є – молодь поповнить ряди нашої команди після Олімпіади.
– Наша збірна також брала участь у командних змаганнях. Чому не вдалося там показати результат?
– Командні змагання особливі, а деякі наші спортсмени не проявили свої найкращі якості. Насамперед йдеться про Аліну Шилову, Тімура Валєєва, Федора Ярошенка. Можливо, їм не вистачило досвіду. Командні змагання вимагають подвійної концентрації і самовіддачі. Кожна перемога на вагу золота. Наш досвідчений спортсмен Євген Гончарко у поєдинку за бронзу поступився вже на 12-й секунді. На жаль, не вистачило концентрації…
Треба більше працювати, проводити селекцію у тих вагових категоріях, які представлені у команді. Важливо збільшувати конкуренції у цих вагових категоріях, щоб мати змогу проводити ротацію у складі на індивідуальні та командні змагання.
– Наразі на основну команду чекає заключний турнір серії Grand Slam в Токіо. Розкажіть про склад та готовність спортсменів до цих змагань?
– В Токіо у нас їдуть п’ять чоловіків та двоє жінок. У дівчат у ваговій категорії 78 кг змагатимуться наші лідерки Ліза Литвиненко та Юля Курченко. Вирішили не везти на змагання дівчат з інших вагових категорій. Будемо готуватися вже до наступного сезону. Це стосується Гребеножко, Булавіної, Гомон та інших дівчат. Також не виступатиме Дар’я Білодід, яка ще відновлюється після травми та поки не набрала своїх оптимальних кондицій.
У чоловіків поїдуть ті спортсмени, які змагаються за олімпійські ліцензії. Це – Лесюк, Халматов, Свідрак, Савицький та Балевський.
На жаль, через травму не братиме участь у змаганнях Богдан Ядов. Він поки не тренується на татамі, а лише працює над фізичною підготовкою. Можливо, вже на початку грудня почне виконувати повноцінну роботу.
Окрім того другі-треті номери збірної у грудні братимуть участь у командному турнірі в Монте-Карло. Туди поїдуть сім наших спортсменів. Обирали склад команди враховуючи результати чемпіонату України – це Денис Тупицький, Нікіта Голобородько, Олександр Кошляк, Ігор Цуркан, Артем Бубир, Олексій Єршов та Олексій Моєсєєв. Відзначу, що Артем Бубир пропустив половину сезону через травму і для нього це будуть дебютні змагання.
А закінчимо рік ми двома тренувальними таборами. Основа поїде до Туреччини на олімпійську базу. Це десять спортсменів, які безпосередньо готуються до Олімпіади. Інша частина команди з 15 по 26 грудня тренуватиметься на базі в НСЦ «Конча-Заспа». Там буде збір з загально-фізичної та спеціально-фізичної підготовки.
– Наскільки останні результати Свідрака, Балєвського та Савицького наблизили їх до олімпійської кваліфікації?
– На жаль, поки що вагові категорії 81 кг, 100 кг і більше 100 кг не потрапляють в зону олімпійської кваліфікації. Ми чекали більшого від змагань в Австралії. Сподівалися, що всі три наші спортсмени зможуть завоювати медалі, але лише Савицький здобув бронзу.
Поки що всі троє на 300-500 балів відстають від прохідної зони. Починаючи з кінця січня треба завойовувати медалі на турнірах. Сподіваюся, що всі спортсмени будуть здорові. Зараз ми можемо впевнено говорити про ліцензії в категоріях 60, 66, 57 та 78 кг. Можливо, ще дві-три ліцензії здобудемо в інших категоріях. На мій погляд, одну-дві ліцензії здобути цілком реально, а три – це вже буде дуже хороший результат.
Що стосується категорій 73 кг і 90 кг, то відверто кажучи там майже нереально відібратися на Олімпіаду, адже Казіміров та Бубир багато пропустили через травму. У жінок у категоріях 63 кг та понад 78 кг маємо шанси на ліцензії. Можливо, отримаємо право на континентальну квоту. Якщо зможемо мати 5 категорій для командних змагань, то нам можуть додати ліцензію в 63 кг або 70 кг.
Чекаємо також на відновлення Якова Хаммо. Його досвід двох Олімпіад може допомогти, а конкуренція з Балєвським може підштовхнути до прогресу обох.
– На завершення розкажіть про плани команди вже на наступний рік?
– Довго відпочивати не плануємо. Вже з третього січня розпочнеться тренувальний збір в «Конча-Заспі». Це буде установчий збір на 3-4 дні. А вже шостого січня команда вирушить до Австрії на традиційний збір. Там буде близько 30 спортсменів. Два тижні молодь і основа тренуватимуться в Австрії. Знаю, що там буде 600-700 спортсменів зі всього світу.
Наприкінці січня змагатимемося на Grand Prix в Португалії. Плануємо їхати туди великою командою. А далі вже буде індивідуальний план виступу кожного спортсмена. У кожного будуть свої задачі і цілі з огляду на рейтингові бали з прицілом на Олімпіаду.
